Кавун - Вовк Борис Георгійович

Кавун

Оповідання

Пішов би Петрик, та дорога на баштан – у калюжах. А Петрикові їх  перестрибувати ліньки.

Посадив дідусь кавуна сам.

Настало літо. Росте кавун. Спека надворі нестерпна.

Пішов би Петрик, та хто ж за нього метеликів сачком ловитиме?

Пішов дідусь сам. Полив кавуна.

Виріс кавун – обома руками не обхопиш.

Прикотив дідусь кавуна з баштану сам. Прикотив, витер піт та й каже:

Розрізав він кавуна. А той і справді червоний-червоний. Мов Петрик.

      Джерело: Вовк Борис. Кавун / Б. Вовк // Лисиччин місток : оповідання та казки / Б. Вовк. – Київ, 1985. – С. 5.