Ягуари - Жиленко Ірина Володимирівна

         ЯГУАРИ

Хай запам'ятає кожен –

люди, птаство і звірята:

в новорічну ніч не можна

ні сваритись, ні кусатись.

В ніч таку по тротуарах

ходять чемні ягуари,

некусючі, симпатичні,

чужодально-романтичні.

Ходять в парах ягуари

в планетарій, на каток,

на каток і в планетарій –

ягуародитсадок.

Їх зустрів і ледь не вмер

з ляку міліціонер.

Загукав і засвистів:

– Хто вас в Київ пропустив?

Я не вірю у казки.

Ягуари – хижаки.

Ягуари – людожери,

ягуари – дикуни.

Навіть міліціонерів

без страху їдять вони.

Не пущу я хижаків

до планетарію.

Геть ідіть в свою країну

Ягуарію!

І сказали ягуари: – Любий дядечку!

Ми маленькі ягуари,

дошкільняточка.

Ми ні в кого ще не зжерли

ні мізинчика.

Ми купили ковзани у магазинчику.

Ми маленькі ягуари з Ягуарії.

Ми так хочем побувати в планетарії.

Ми побудем зовсім трішки

в планетарії.

А тоді підемо пішки

в Ягуарію.

Джерело: Жиленко Ірина. Ягуари / І. Жиленко // Казки буфетного гнома / І. Жиленко. – Київ, 1985. – С. 16-17.