Вона йшла усміхнена - Євген Концевич

«І люди гадали, що вона отримала якусь радість і так ділиться нею зі стрічними. І у відповідь їй світлішали обличчя... А вона йшла, бо мусіла йти, і за нею пошматованою згадкою волоклася її доля...»

Особисто на мене гнітюче враження справив цей дисонанс між мажорно-живописним описом, власне, трагічної для головної героїні події. Цікаво, яке враження твір справить на Вас??