Рятуйте! - Олена Пчілка

Це оповыдання – найтрагічніше з-поміж усієї прози Пчілки.

Молода сирота Надезя (Надежда) шукає свого релігійного морально-етичного ідеалу, прагне “жити по правді”, тобто чесно, без заздрості й злоби до інших людей. Проста малописьменна дівчина, сприймає світ чистим серцем, уболіває за несправедливості й кривди в ньому; розчаровується в ідеалах офіційної церкви. Познайомившись із студентом Лук’яненком, в якому відчула чесну людину, Надезя зізналася йому, що не знайшла бажаного ідеалу і в монастирі, куди її віддали по смерті батька.

Під впливом хресного батька вона стає сектанткою-штундисткою, потрапивши, по суті, в гурт релігійних фанатиків. Лук’яненко, який відвідав їхнє зібрання, пережив справжній шок, зрозумівши, що “змінити той фанатизм на раціональну думку теж навряд чи можливо. Омріяної правди Надезя не знайшла і там, залишившись психічно надламаною й потрапивши в безвихідь: “Де моя стежка і чим мені свою душу загодити – не знаю!”

У глухому куті опиняється й Лук’яненко, який перейнявся душевним станом дівчини й не бачить способів зарадити їй. Проте у фіналі твору присягає шукати виходу, не полишаючи таки надії знайти “правду”.