Мізерія - Тарас Антипович

Обкладинка цієї зелененької книжечки нагадує обкладинку туристичного путівника. Звичайний шрифт, фотографія урбаністичного пейзажу – ласкаво просимо до нашого міста. Але - це обкладинка роману, який теж власне пропонує мандрівку, але в місце більш екзотичне та локалізоване набагато далі. Мандрівку в майбутнє. В таке чудернацьке та тьмяне майбутнє.

Тут людей звати так, як може наснитись тільки у швидкому сатиричному сні. Даблдекер, Шюзанна, Банч-Педейра, Прунський – люди-автобуси, люди-прутні живуть у майбутньому.

Герої майбутнього поводяться як персонажі Тарантінівсько-Гайрічивських фільмів. Форма викладу сюжету - аналогічна. Долі героїв, розповідь про які ведеться уривчасто та в уперемішку, по ходу книги перетинаються та взаємообумовлюють одна іншу. Роман - готова платформа для українського Гая Тарантіновича. Правда для зйомок пейзажів футуристичного мегаполісу доведеться їхати в більш техногенну столицю - Київ, поки що, не дотягує.