Не так тії вороги... - Тарас Шевченко

Вірш являє собою ліричний роздум про лицемірство й підступність «добрих людей». Збірний іронічний образ «добрих людей», «добряг» мав багато конкретних прототипів серед поетового оточення до заслання, і під час заслання (порівнюється образ «доброго такого, // Що й славу вміє одурить» у «П. С.»).