Вірші - Микола Руденко

Вірші Миколи Руденка:

Не раз я малював стрімчасті скелі...
Слово
Сонцепоклонник
В моїм краю
Брати
Хрест (Поема)
В природі наші виміри відсутні...
У зимовому лісі
Коли туман дерева облягає...
Як гірко пересвідчитись раптово...
Мій простір
Повні сосен колони...
Океан
Не дай розлитись гнівові, коли..
Ходімо в райдугу, кохана...
В розгоні днів моїх...
Дощ липневий, примруживши вії...
Зійшла вода з дніпрових берегів...
Весна
Десь нащадок розгада...
Вже сивіє у сонця голова...
Думає сонце житом-пшеницею...
В дорогу тільки тінь свою візьму...