Вкради мене... Зараз! - Сергій Оріанець

У містечку, де час тягнеться, як стара жуйка, Лейла провалює екзамен і втрачає сумку. Ашер, детектив, що завжди на поготові ламати ребра, збиває її седаном.

І ось вони вже на яхті «Острів Свободи» — білому звірі, що пахне сіллю, грошима й смертю. Там, де маски ховають обличчя, а браслет-уроборос шепоче: «Я твоя доля. Я твоя могила».

Він краде її. Вона краде браслет. Море краде їх обох.

І коли хвиля змиває світ, вони прокидаються знову — на тому ж асфальті, під тим же седаном, з тим же криком у грудях.

Коло замикається. Змій кусає хвіст.

І ти чуєш шепіт: «Вкради мене. Зараз...»

Бо в цьому колі немає виходу. Тільки новий початок. І новий кінець.