Я не вмію писати ...правду - Тоні Ронберг

Мені завжди було цікаво, як це - бути справжнім журналістом? Ні, я не кажу про щось аж надто серйозне, а так - поспілкуватись з кимсь відомим і написати на основі цього одну-дві «жовті» статті, як герой цього роману. Саме цим він і займається, спокійно живучи на зарплату невеличкої бульварної газетки, без докорів сумління живописно змальовуючи в коротеньких історіях знаменитостей місцевого масштабу. Поки не знайомиться з юною письменницею, яка перевертає його світогляд, пробуджує заспану совість і спонукає захопитись більш глибоким і небезпечним напрямом журналістики - кримінальними розслідуваннями. А тут зненацька ще й привід для цього з’являється - гине його найкращий друг, популярний естрадний співак…