Балада про мисливця - Бахута Анатолій Павлович

Балада про мисливця

Жив молодий і відважний мисливець.

Красень такий, що й богині не снилось.

Хлопець, як кажуть у нас, хоч куди.

Жив, ще не бачивши й разу біди.

Тільки не бачив мисливець і долі.

Став він шукать її в лісі і в полі.

Села й міста обійшовши усі,

Окрай дороги знесилений сів.

Раптом з небес наліта на мисливця

Дика, велика, небачена птиця.

Кігті наставила, хоче схопить –

Постріл! – і птиця упала в ту ж мить.

"Хлопче! Навіщо ти вбив моє тіло?!

Я ж тобі злого, дивак, не хотіла.

Знай же: вмирає у тебе в руках

Доля, яку ти так довго шукав…"

          Джерело: Бахута Анатолій Павлович. Балада про мисливця / А. П. Бахута // Гойдалки над степом : херсонські письменники – дітям / ред. рада: Н. Звягінцева (упоряд.), Г. Бардашевська [та ін.]. – Херсон, 2009. – С. 37.