Коли риби дякують - Шиян Леонід Анатолійович

Коли риби дякують

Жук зник.

Давай його Тимко шукати, − надибав аж на ставку.

Стоїть Жук, в ополонку зазирає.

− Що там? – підбіг Тимко.

Глянув сам – вода кригою береться. А під нею, ніби під склом, коропи роти роззявляють:

− Рятуйте! Нема чим дихати!

Вхопив Тимко палицю і в скло теє – лясь! Потім ще раз – лясь!

А Жук і собі хвостом – луп!..

Тріснула льодяна кірка, розійшлася.

Зраділи риби, повітря ковтають.

− Чмок-чмок… Спасибі!

Джерело: Шиян Леонід. Коли риби дякують / Л. Шиян // Лечу на сріблинці / Л. Шиян. – Київ, 1965. – С. 6-7.